стрілювали заручників, набраних з «буржуазних верств населення», членів сімей тих, хто оголошувався ворогом радянської влади, але перебував на зайнятих її противниками територіях. Жертвами червоного терору стали не лише поміщики, капіталісти, офіцери чи члени антирадянських партій, підпільних організацій та повстанських загонів. Серед страчених було багато безпартійних інтелігентів, священиків, службовців. Страчували за ознакою «виховання, освіти та професії». Нарешті, режим, який називав себе робітничо-селянським, без вагань знищував тисячі незгодних з його політикою робітників і селян. Каральні експедиції проти повсталих селян супроводжувалися масовими розстрілами й спаленням цілих сіл. Але це лише примножувало число незадоволених. Ось чому у квітні 1919 р. Президією ЦВК Рад України було прийняте рішення «Про недопустимість спалення сіл під час придушення куркульських повстань». Та це рішення ігнорувалося: і спалення сіл, і масові репресії продовжувалися. Разом з тим, репресивна практика вдосконалювалася: стало ширше практикуватися взяття заручників із тих сіл, де було багато співчуваючих повстанцям. У разі антибільшовицького виступу ці заручники підлягали негайному знищенню. Історія вчить, що терор завжди був знаряддям тих політичних режимів, які не мали масової підтримки населення. Таким був організований радянською владою червоний терор в Україні 1919 р. 1. Охарактеризуй особливості формування центрального радянського апарату в Україні наприкінці 1918 - на початку 1919 р. 2. Проаналізуй рішення III з'їзду КП(б)У. 3. Чому відновлення радянської влади в Україні було пов'язане з посиленням насильства і терору? 4. Охарактеризуй ставлення українських соціалістичних партій до політики більшовиків 1919 р. У чому суть ідеології українського націонал-комунізму? 5. Поясни, у чому полягала більшовицька політика щодо селянства. 6. Як ти вважаєш, чому більшовики в основу управління і командування поклали «найсуворіше начало єдності організації і суворого управління»? Чи була альтернатива? 7. Дай узагальнюючу характеристику ставлення до більшовицької політики в Україні з боку різних верств населення і політичних організацій. 1. З «Манифеста Временного рабоче-крестьянского правительства Украины от 29 ноября 1918 г.» (Суджа, РСФРР) 1. Гетман и его совет министров считаются низложенными и стоящими вне закона.
|