Найбільших переслідувань зазнали православні українці. Вони були об'єктом окатоличення, а відтак і ополячення. Наприкінці 30-х років розгорнулося масове навертання їх до римсько-католицької віри. Було знищено майже 200 православних храмів, а близько 150 було передано римо-католикам. Внаслідок цих злочинних дій на північно-західних землях України на 1939 р. залишився лише 51 православний храм, тоді як у 1914 р. їх було 389.

Позиції Української греко-католицької церкви були значно міцнішими. їх очолював митрополит Андрей Шептицький, один з найвизначніших духовних вождів українців тих часів. Права греко-католиків захищалися конкордатом (особливою угодою) між Ватиканом і польським урядом, який було укладено в 1925 р. Але ця угода не гарантувала від репресій священиків і віруючих цієї церкви. Підставою для репресій могло бути спілкування українською мовою чи відмова від вживання в полонізованій формі прізвищ своїх парафіян-українців.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ_

1. Охарактеризуй статус українських земель у складі Польщі.

2. Доведи, що на українських землях, які входили до складу Польщі, мало місце національне гноблення.

3. Яка роль у розвитку промисловості Польщі відводилась західноукраїнським землям?

4. Які причини й наслідки мав масовий селянський рух у західноукраїнських землях?

5. Дай узагальнюючу характеристику чинників, які впливали на соціальне становище населення на українських землях, що входили до складу Польщі.

6. Що зумовило масову еміграцію із західноукраїнських земель у 1919-1939 pp.? Які наслідки вона мала?

7. Розкажи про особливості релігійного життя на українських землях, що входили до складу Польщі. Що тобі відомо про митрополита Андрея Шептицького?

ДОКУМЕНТИ_

1. Дані про полонізацію народної освіти в Галичині й на Волині