коло творців європейської політики, що йому дуже придалося в 1860-х роках (період об'єднання Італії.-Авт.)

Верига В. Визвольні змагання в Україні. 1914- 1923.-

Том І. - Львів, 1998. -С. 17.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ _

1. Документ № 1.

Автор споминів Д. Дорошенко - відомий історик і громадсько-політичний діяч. Він був очевидцем подій, які описував. Що нового про трагедію українського населення дає цей фрагмент?

2. Документ № 2.

а) Згадай, на якій підставі Галичину вважали «українським П'ємонтом».

б) Наскільки обґрунтованими, на твою думку, були надії галицьких політиків за допомогою легіону Українських січових стрільців «осягнути більші впливи в австрійському уряді» і вплинути в

майбутньому на долю України?

§6. УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ВІЙНА У 1915-1916 РОКАХ

Згадай:

1. Яким було ставлення наддніпрянських українців до Російської і Австро-Угорської імперій на початку Першої світової війни? 2. Чим визначалося ставлення до воюючих сторін населення Західної

України?

Участь Царський уряд не розраховував на тривалу

української війну. Урядові тилові служби виявилися не інтелігенції готовими забезпечити армію боєприпасами, в діяльності продовольством, спорядженням, достатньою громадських кількістю госпіталів, не зуміли організовано товариств прийняти біженців, нагодувати, розмістити їх,

для допомоги надати медичну допомогу. Ось чому після жертвам війни поразок російської армії в 1915 р. уряд змушений був допустити громадські організації до справи забезпечення армії продовольством і спорядженням, до опіки над госпіталями, над біженцями та населенням прифронтової зони. Виник ряд впливових організацій, зокрема Воєнно-промисловий комітет, Союз міст, Союз земств та ін., які для виконання покладених на них завдань отримували державні субсидії. В цих організаціях брала участь і українська інтелігенція, прагнучи з їхньою допомогою полегшити страждання, які принесла війна землякам. Йшлося, таким чином, не про допомогу царизму у веденні ним несправедливої війни, а про допомогу жертвам цієї війни.