Культурно- Діяльність культурно-освітніх установ Укра-

освітня робота їни в 30-ті роки була одним з головних засобів збереження ідеологічного контролю над масами. Цим визначалась особлива увага держави до їх розбудови. У 1929-1941 pp. число клубів в Україні зросло з 11 до 25 тис., бібліотек - з 9,4 до 32,3 тис. Значно розширилася мережа кінотеатрів, музеїв, сільських будинків і хат-читалень. В умовах ліквідації неписьменності, модернізації економіки потяг населення до друкованого слова, інших джерел інформації зростав. Багато людей уперше знайомилися з творчістю видатних письменників України, Росії, зарубіжжя, надбаннями вітчизняної й світової культури. І це, без сумніву, був позитивний момент. Разом з тим засоби інформації слугували важливим знаряддям зміцнення тоталітарного режиму, впровадження політики русифікації в Україні. Якщо 1931 p. у республіці українською мовою виходило 90 % газет і 85 % журналів, то в 1940 р. їхня частка зменшилася відповідно до 70 і 45 %.

Культура й освіта в Україні все більше й більше набували російськомовного характеру.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ_

1. Які завдання прагнула вирішити більшовицька партія, проголошуючи культурну революцію?

2. Зверни увагу на наведені в підручнику статистичні дані про ліквідацію неписьменності та розвиток освіти в Україні. Про що свідчать ці дані? Відповідь обґрунтуй.

3. Як впливав сталінський режим на процес виховання підростаючого покоління в Україні? Чи справді це було виховання «нової людини»? Якщо так, то у якому розумінні «нової»?

4. Охарактеризуй досягнення і труднощі в сфері шкільної освіти в 30-ті роки.

5. Якими способами правляча більшовицька партія прагнула зміцнити свій вплив на учнівську молодь?

6.Охарактеризуй процес формування кадрів спеціалістів у 30-ті роки.

7. Про які видатні досягнення вчених України в 30-ті роки ти знаєш?

8. Що було метою культосвітньої роботи в Україні в 30-ті роки?

ДОКУМЕНТИ_

1. З постанови ВУЦВК і PHK УСРР від 20 лютого 1933 р. «Про центральний обласний і районні будинки колективіста»

Величезне піднесення культурно-політичного рівня колгоспників, сільськогосподарських робітників, бідняків і середняків-одноосі-бників унаслідок переможного здійснення соціалістичної перебудови сільського господарства, зміцнення культурних і економічних зв'язків між містом і селом, розгортання колгоспної торгівлі висунули потребу поліпшити культурно-побутове обслуговування колгоспників, сільськогосподарських робітників та бідняків і се-редняків-одноосібників ... посилити масову комуністичну освіту і